Національна поліція України за погодженням з Офісом генерального прокурора повідомила бізнесмену Сергію Шапрану про підозру за низкою статей, зокрема, в «організації набуття, володіння, розпорядження майном, фактичні обставини щодо якого свідчать про його одержання злочинним шляхом, вчинені організованою групою в особливо великому розмірі».
Про це стало відомо під час засідання в Печерському районному суді Києва, де Шапрану обрали запобіжний захід – тримання під вартою із можливістю внесення застави в розмірі 124 мільйони гривень. Про ексдепутата Броварської міської ради від партії «За майбутнє» та власника Броварського алюмінієвого заводу Сергія Шапрана раніше «Схеми» (Радіо Свобода) розповіли у своєму розслідуванні – як він став новим власником українських активів російського підприємця Ігоря Наумця вартістю один мільярд гривень, попри дію санкцій РНБО та арешт майна. Йдеться про численні активи холдингу Наумця «Юнігран», який видобуває корисні копалини з кар’єрів на Житомирщині та виготовляє тротуарну плитку – це виробничі комплекси, техніка, сотні вагонів, сотні гектарів землі.
Як повідомляють журналісти Радіо Свобода з суду, прокурори Офісу генпрокурора клопотали про обрання Сергію Шапрану запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб – аргументуючи тим, що є ризик втечі підозрюваного, можливого знищення або спотворення доказів у справі, а також впливу на свідків.
Під час засідання прокурор Олег Сулейманов повідомив, що бізнесмена затримали у Львові 21 червня «під час спроби втечі». За даними правоохоронців, він намагався перетнути кордон на автомобілі Land Rover, який був заарештований і ним було заборонено користуватись. Сам Шапран, стверджував прокурор, знав про цей арешт, оскільки це була машина компанії, де він є бенефіціаром. Прокурор також озвучив у суді фрагменти листування, в якому Шапрану начебто повідомили, що на його об’єктах нерухомого майна перебувають представники поліції. Після чого, за його словами, бізнесмен вирушив до Львова.
За даними обвинувачення, сума шкоди, «заподіяна злочинними діями Сергія Шапрана», становить близько 125 мільйонів гривень.
Адвокатка Сергія Шапрана Олена Сторожук заявила, що її підзахисний не погоджується з підозрою та вважає затримання «незаконним» і таким, що було «проведене з порушенням норм Кримінального процесуального кодексу». За її словами, Шапран планував в Ужгороді зустрітися з сім’єю, яка проживає за кордоном – «такі були домовленості з родиною». Виїхати з країни він нібито не міг, оскільки, за словами адвокатки, ще у квітні 2025 року його паспорт вилучили через «виявлені проблеми з документом».
Сам Шапран у суді заявив, що «не мав наміру тікати з країни», натомість збирався зустрітися з родиною у Львові, а потім – поїхати разом на відпочинок до Ужгорода. Щодо автомобіля зазначив, що не перебував за кермом, їхав «як пасажир». Відносно згаданого листування Шапран заявив, що телефони, з яких начебто відбувалися контакти, належать не йому, а водіям, «за дії яких він не несе відповідальності».
Захист бізнесмена просив суд не брати його під варту чи визначати заставу, а розглянути можливий домашній арешт із носінням електронного браслета – аргументуючи це тим, що на всі компанії та корпоративні права Сергія Шапрана в Україні накладено арешт, а отже, «сплатити потенційну заставу неможливо».
Слідча суддя Анна Гридасова частково задовольнила клопотання прокурорів і ухвалила рішення – застосувати до Сергія Шапрана запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави у розмірі 124 мільйони гривень.
Раніше у розслідуванні «Схеми» встановили, що російський бізнес в Україні вартістю один мільярд гривень, попри дію санкцій РНБО та арешт майна, у 2024 році перейшов до нового приватного власника в обхід держави, яка не проконтролювала збереження заблокованих активів та досі не скористалась механізмом конфіскації активів підсанкційного бізнесмена Ігоря Наумця із російським паспортом. Власником цих активів став броварський бізнесмен Сергій Шапран, пов’язаний із колишнім прокурором Києва, а нині очільником Одещини Олегом Кіпером.
Йдеться про виробничі комплекси, техніку, сотні вагонів, сотні гектарів землі – це все численні активи компаній холдингу Наумця «Юнігран», який видобуває корисні копалини з кар’єрів на Житомирщині та виготовляє тротуарну плитку. За фактами незаконного продажу активів холдингу у грудні 2024 року в Нацполіції відкрили провадження, які об’єднали із матеріалами давнього досудового розслідування, яке розслідується ще з квітня 2022 року.
Саме тоді, на початку російського повномасштабного вторгнення, діяльність холдингу «Юнігран» потрапила у фокус уваги силовиків – коли ДБР у супроводі СБУ та за процесуального керівництва ОГП відкрили кримінальну справу щодо цього холдингу за низкою статей – від «фінансування тероризму» та «створення терористичної групи» до «ухилення від сплати податків». За версією правоохоронців, компанія, якою керував громадянин РФ Ігор Наумець, здійснювала «незаконний видобуток з українських надр у промислових масштабах», а «свої мільйонні прибутки направляла на фінансування повномасштабної агресії РФ та на матеріальне забезпечення окупаційних адміністрацій у Криму та на сході України».
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Як Україна втратила мільярд. Російський бізнес відійшов у приватні руки, попри санкції. Називаємо причетнихНавесні 2023 року були введені санкції РНБО проти Наумця, його довіреної особи громадянки Британії Олени Калпи, на яку намагалися перезаписати активи Наумця після відкриття кримінальної справи, а також проти низки кіпрських фірм, які володіють українськими компаніями холдингу. Перехід цих активів до інших приватних рук замість конфіскації на користь держави став можливим завдяки тому, що суддя Печерського районного суду Києва Сергій Вовк зняв із них арешт, а прокурор в останній момент відмовився від своєї ж апеляції на це рішення, а також через відсутність покарання за обхід санкцій в українському законодавстві.
На початку 2024 року, через місяць після зняття арешту, частина майна: земельні ділянки, комплекс будівель, спецтехніка, вагони – за заниженою вартістю через ланцюжок фірм перейшла у власність структур Сергія Шапрана. «Схеми» з’ясували, що задля виведення активів Шапран та один з менеджерів частини компаній Наумця створили три нові фірми «Юні Сервіс», «Юні Люкс» та «Юні Стоун Плент». Ці компанії, своєю чергою, придбали активи «Юніграну» у фірм-посередників «Мартен Локс» та «Енкрос».
У розслідуванні журналісти також дослідили зв’язки Шапрана із Олегом Кіпером. У коментарі журналістам Кіпер повідомив, що «йому нічого невідомо про діяльність цієї компанії («Юнігран» – ред.)», а також, що він не знайомий ні з Сергієм Шапраном, ані з Ігорем Наумцем.
У коментарі журналістам Наумець підтвердив, що Сергій Шапран обіцяв йому вирішити його «проблеми із бізнесом» в обмін на частку 50%, але зрештою, за його словами, перебрав контроль над всім бізнесом. А сам Шапран заявив «Схемам», що всі угоди, які він укладав, «є законними».
У Міністерстві юстиції у відповідь на запит журналістів «Схем» зазначили, що «вживають заходів щодо виявлення, розшуку та аналізу активів» Ігоря Наумця та пов’язаних з ним підсанкційних осіб, а також активів, якими вони можуть опосередковано розпоряджатися. Для формування доказової бази та обґрунтування санкцій, а також стягнення активів у дохід держави, повідомили в міністерстві, вони направили запити до «компетентних органів», зокрема, СБУ, Офісу генпрокурора, Нацполіції та Держгеонадра.
Також «Схеми» повідомляли, що НАЗК перевірило декларацію Шапрана, подану ним за 2023 рік перед складанням мандата депутата Броварської міської ради, і виявило недостовірні відомості на 193 мільйони гривень. У таких його діях встановили «ознаки правопорушення за статтею декларування недостовірної інформації».