Чи замістить ЄС американську допомогу Україні? Ексклюзив із кулуарів саміту НАТО

Верховна представниця ЄС у закордонних справах Кая Каллас у кулуарах саміту НАТО у Гаазі розповіла Радіо Свобода про те:

• чи готові країни ЄС замістити допомогу США для України?
• як ЄС бореться з тіньовим флотом Росії?
• та яка позиція Єврокомісії щодо зниження граничної ціни на російську нафту?

– Це перший саміт з початку повномасштабного вторгнення, на який Володимира Зеленського не запросили за стіл разом із 32 лідерами НАТО. Що це означає для підтримки України?

– Це, безумовно, інший саміт. Зрештою, кожен саміт відрізняється. Цього разу за столом немає й партнерів з Індо-Тихоокеанського регіону, які були присутні раніше.

Отже, цей саміт присвячений одній-єдиній темі – збільшенню оборонних витрат до 5%. Але якщо країни витрачають більше на оборону, вони також здатні більше допомагати Україні.

Кая Каллас, Брюссель. 23 червня 2023 року

– Іноді звучать побоювання, що якщо країни ЄС боятимуться можливої атаки з боку Росії, то залишатимуть більше зброї собі, замість передавати її Україні. Що ви думаєте з цього приводу?

– Звісно, на сьогодні наш перший рубіж оборони – це Україна.

Тож допомога Україні – це також і допомога самим собі, бо лінія фронту не наближається до Європи. Коли я була прем’єр-міністром Естонії, я пояснювала нашим громадянам, що допомога Україні – це вкрай важливо для нашої власної безпеки.

– Чи бачите ви готовність серед країн ЄС компенсувати ту допомогу, яку Україна раніше отримувала від США?

– Цього року ми робимо більше, ніж торік. Лише цього року ми вже надали 24 мільярди євро військової допомоги Україні.

У нас є різні ініціативи – наприклад, ініціатива щодо 2 мільйонів снарядів, з яких вже виконано 80%.

Ми намагаємося зробити більше. Звісно, ми не можемо повністю заповнити порожнечу, яку залишають США, але намагаємося зробити свою частку.

– Президент Зеленський говорив про можливу домовленість із США щодо нового пакету озброєнь. Чи можуть країни ЄС підхопити це питання та профінансувати закупівлі?

– У нас є різні ініціативи – зокрема, чеська ініціатива, яка передбачає пошук боєприпасів і спроможностей, необхідних Україні, і виділення коштів на їх закупівлю за межами ЄС. Це також може стосуватися й закупівлі зі США.

– Щодо «тіньового флоту»: чи має ЄС додаткові інструменти боротьби з ним? Можливо, в Балтійському морі?

– Це ширше питання морської безпеки, оскільки міжнародне морське право не дозволяє зупиняти судна в міжнародних водах без дозволу держави, під прапором якої це судно.

Ми працюємо з цими державами, щоб отримати попередні дозволи на зупинку таких суден. Також ми запроваджуємо більше санкцій проти екіпажів цих суден і самих суден.

І є позитивний результат – коли ми ухвалили 17-й пакет санкцій, прибутки Росії від нафти через Балтійське та Чорне моря за тиждень знизилися на 30%. Це багато, і це показово.

Але треба розуміти, що росіяни стають дедалі креативнішими, і ми також маємо бути креативнішими, щоб ефективно реагувати. Це питання не лише безпеки, а й екологічної загрози.
– Чи є якісь сигнали від країн, під прапорами яких ходять російські судна, що вони готові надати дозвіл?

– Так, деякі готові. У нас уже є позитивні переговори з низкою країн, які дійсно прагнуть співпрацювати, бо розуміють проблему.

– Можете їх назвати?

– У мене є список, але я не буду його оголошувати тут, бо країни перебувають на різних стадіях.

Але я можу подякувати, наприклад, Гондурасу, який співпрацює з нами, а також іншим країнам, що нас підтримують у різний спосіб.

Антоніу Кошта, Володимир Зеленський, Марк Рютте, Урсула фон дер Ляєн

– Щодо інших санкцій – обмеження ціни на російську нафту. Деякі дипломати кажуть, що саме Єврокомісія зараз виступає проти зниження ціни. Це правда?

– Насправді саме Комісія запропонувала це питання, це наша пропозиція. Тепер усе залежить від країн-членів, тобто від Європейської ради.

У нас відбудеться саміт Європейської ради в четвер, тож я дуже сподіваюся на просування в цьому питанні.

– Йдеться про зниження до 45 доларів чи розглядається інша цифра?

– Насамперед, маємо погодити, що ми рухаємося цим шляхом самостійно – без США.

У нас багато союзників у світі, які розуміють, що війна на Близькому Сході, яка спричиняє зростання цін на нафту, не повинна приносити вигоду Росії, бо це дозволяє їй фінансувати війну.

– Ми знаємо, що на цьому саміті не можна очікувати обіцянок щодо членства України в НАТО, але буде саміт ЄС у Брюсселі. Чи бачите ви шанс, що цього разу нарешті буде відкрито переговорні глави й кластери щодо членства у Євросоюзі?

– Ми, безумовно, на цьому наполягаємо.

Коли моя країна проходила переговорний процес, і нам казали, що двері в НАТО зачинені, ми завжди просувалися європейським шляхом.

Тож ми маємо дати українцям надію на цьому напрямку. Ми дійсно наполягаємо на позитивних сигналах із саміту ЄС, якщо нічого не просунеться по НАТО.
– То ви вважаєте, що глави буде відкрито? Чи є спосіб переконати Віктора Орбана? Чи обговорюються плани Б чи В?

– Такі можливості існують, але це вже поза моїми повноваженнями – ми щойно мали Раду із закордонних справ.

Тепер усе залежить від Європейської ради, яку очолює президент Кошта. Але я впевнена, що вони наполягатимуть на цьому, і ми будемо це обговорювати.